При проведенні дослідження було опитано 10 респондентів Миколаївської області: 2 представника бізнес – організацій, 4 представника органів державної влади (центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управління у справах сім’ї та молоді, центр зайнятості та управління соціальних виплат і компенсацій), 1 представник організації споживачів, 1 – громадська організація та 2 – дослідницька інституції (сервісна організація і центр метрології та сертифікації).

Всі опитані організації впроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності. Більшість (8 організацій) мають досвід впровадження соціальної відповідальності більше 3 років, 2 організації - від 1 до 3 років.

Більшість опитаних розуміють соціальну відповідальність як:

• ♦ створення умов для працівників організації (4 відповіді);
  
• ♦ дотримання законодавства (3 відповіді);
  
• ♦ відповідальність перед суспільством (2 відповіді);
  
• ♦ реалізація соціальної політики (2 відповіді);
  
• ♦ благодійна діяльність (2 відповіді);
  
• ♦ розвиток місцевої громади (1 відповідь);
  
• ♦ формування соціальної відповідальності бізнесу (1 відповідь).
  

Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності:

• ♦ соціальне залучення і соціальний розвиток (10 відповідей) шляхом надання адресних послуг соціально незахищеним верствам населення; створенням „Школи громадянської дії”; активізацією діяльності місцевих громадських організацій через тренінги, навчання, реалізацію спільних соціальних проектів, конкурсів; благодійництво; сприянням розвитку підприємницької діяльності; надання коштів на навчання, наданням безпроцентних ссуд тощо;
  
• ♦ організаційне управління (7 відповідей) через колективні договори; семінари, тренінги, конференції; надання грантів та дотриманням правових норм;
  
• ♦ права людини (6 відповідей) через дотримання прав людей, проведення проектів з „адвокасі”, надання працівникам соціальних пакетів, дотриманням законодавства про працю; проведення тренінгів і семінарів з питань правової обізнаності, захист прав дитини шляхом підготовки батьків до виховання дітей-сиріт;
  
• ♦ трудові практики (5 відповідей) шляхом виплати преміальних, дотримання вимог законодавства про працю і колективних договорів, створенням волонтерських загонів, створенням додаткових робочих місць, проведенням тренінгів і семінарів;
  
• ♦ екологічні питання (5 відповідей) через впровадження екологічно безпечних технологій та дотримання вимог екологічної безпеки, виконання спільних екологічних проектів, конкурси, надання міні-грантів та навчання;
  
• ♦ питання споживачів (3 відповіді) шляхом впровадження стандартів, надання інформації, дотримання принципів „прозорості”, моніторинг реалізації проектів і компаній;
  
• ♦ практики чесного введення бізнесу (2 відповіді) шляхом безумовного дотримання законодавства, підтримки компаній „адвокасі”.
  

Підсумовуючи слід зазначити, що впровадження таких компонентів соціальної відповідальності як „соціальне залучення і соціальний розвиток” в області знаходиться на рівні значно вищому, ніж в середньому по вибірці дослідження. А впровадження таких компонентів як „питання споживачів” і „практики чесного введення бізнесу” знаходяться на нижчому рівні, ніж в середньому по вибірці дослідження.

Така ситуація, на нашу думку, спричинена тим, що в м. Миколаїв та Миколаївській області відбувається чимало подій із соціальної відповідальності. Так, наприклад, в м. Миколаїв проводиться конкурс малих грантів „Місто в кожному із нас”, в рамках партнерського проекту „Благодійний сезон – 2008”. Мета конкурсу – залучення мешканців міста до вирішення актуальних проблем місцевої громади через розробку та впровадження проектів, орієнтованих на досягнення суспільно корисного результату. Сам проект „Благодійний сезон – 2008” спрямований на формування культури благодійництва, розвиток соціального партнерства, об’єднання ініціатив громадян, влади та бізнесу задля створення сприятливого соціального середовища. Також ОК РУСАЛ щорічно проводить конкурс „сто спортивних проектів”, мета якого – підтримка регіональних організацій, що мають ресурси для розробки і реалізації програм спортивної роботи з дітьми на базі майданчиків, де можна займатися дворовими видами спорту. Крім того, проводяться круглі столи „Мотивація бізнесу до соціальної відповідальності” (10.2005 р.), „Соціальна відповідальність влади та бізнесу в регіоні” (09.2006 р.), майстер-клас „Корпоративна філантропія: нові бізнес та соціальні технології” (04.2007 р.), семінар-практикум „ЗМІ і корпоративна соціальна відповідальність” (03.2008 р.) та ін.

Основою для проведення цих подій і ініціатив, на нашу думку, стали результати проекту „Стратегічне соціальне партнерство і мобілізація ресурсів та зусиль місцевої громади для ефективного соціального розвитку м. Миколаєва”, який був реалізований у 2006-2007 рр. за підтримки Європейського Союзу.

При впровадженні соціальної відповідальності, опитані організації враховують інтереси бізнес-компаній (7 відповідей), органів державної влади (8 відповідей), профспілок (4 відповіді), організацій споживачів (5 відповідей), громадських організацій (10 відповідей), дослідницьких організацій (5 відповідей).

У взаємовідносинах із групами зацікавлених сторін у опитаних організацій виникають наступні проблеми:

• ♦ у бізнес-організацій: втручання місцевих органів влади, бюрократизм, корупція, нечесне введення бізнесу, нерозуміння з боку колег по бізнесу;
  
• ♦ у органів влади: не бажання бізнесу надавати благодійну допомогу, бюрократизм, недосконалість законодавства, не відповідність його реаліям та різна інтерпретація законодавчих актів, низький рівень життя населення;
  
• ♦ у споживачів: проблеми з бізнес структурами;
  
• ♦ у громадських організацій: низький професійний рівень представників громадських організацій та бізнесу, низький рівень мотивації до впровадження соціальної відповідальності;
  
•  ♦ у дослідницьких організацій: не досконалість законодавства в частині відповідальності за випуск неякісної продукції та екстремізм (вредительство) споживачів.
  

На думку практично всіх опитаних, ці проблеми обумовлені недосконалість законодавства в країні (8 із 10 відповідей), „зажим” бізнесу зі всіх сторін (2 відповіді), не бажання бізнесу надавати благодійну допомогу (1 відповідь), відсутністю державної підтримки (цивілізованими формами, а не принудительно) впровадженню соціальної відповідальності (2 відповіді). За словами одного із респондентів „Поки держава не буде нести соціальну відповідальність по відношенню до бізнесу, бізнес буде залишатися безвідповідальним до суспільства. Низька мотивація бізнесу впроваджувати благодійну діяльність, тому ця діяльність не є системною”.

На думку переважної більшості опитаних представників організацій області (8 із 10) вважають, що діалог із групами зацікавлених сторін з питань розвитку і впровадження соціальної відповідальності, краще побудувати в рамках діяльності комісій/рад при обласних державних адміністраціях. Трохи менша частина (7 із 10) допускають можливість побудови діалогу і в рамках створення робочих груп. 4 із 10 опитаних організацій вважають, що діалог можна побудувати і в рамках організації і проведення „круглих столів”, форумів, робочих зустрічей тощо. Крім того, деякі з опитаних зазначили, що, необхідно створювати робочі об’єднання із залученням підготовлених до коаліційної діяльності людей, з досвідом партнерських роботи і реалізації проектів.

На думку опитаних, до складу цих робочих об’єднань можуть увійти: представники бізнесу („Сандора” (6) , „Океан” (5), „Русал” (4), НГЗ, Велам, Морпорт, „Заря” (3), „Нибулон” (2), „Дельта-Лоцман”, „Альфа України”, Чорноморський суднобудівний завод, Торгово-промислова палата), органи влади (управління охорони здоров’я, управління у справах ветеранів, органи юстиції) (6 відповідей); громадських організацій (5 відповідей): ММФ „Ласка”, „Фонд розвитку міста Миколаєва” (3), обласна рада інвалідів; профспілок (1 відповідь), організацій споживачів (1 відповідь). Жоден з опитаних представників організацій не зазначив можливість входження до цих робочих груп дослідницьких інституцій.
Опитані були єдині у визначені кола питань, які можуть вирішувати ці робочі групи/комісії, ради та у визначенні їх компетенції (див. Табл.1,2).

Варіант відповіді	Так	Ні
Досвід, проблеми та перспективи впровадження і розвитку соціальної відповідальності в регіоні	9	1
Роль соціальної відповідальності у впровадженні місцевих програм соціально-економічного розвитку, боротьби з корупцією, охорони навколишнього середовища, розвитку соціального партнерства тощо	10	0
Взаємодії з міжнародними, національними та регіональними організаціями з питань розвитку соціальної відповідальності	10	0
Популяризація практик впровадження соціальної відповідальності	9	1

 

Варіант відповіді	Так	Ні
Готувати і розглядати інформаційно-аналітичні матеріали з питань розвитку соціальної відповідальності	8	2
Готувати пропозиції, зауваження і доповнення до місцевих програм соціально-економічного розвитку, боротьби з корупцією, охорони навколишнього середовища, розвитку соціального партнерства тощо	10	0
Популяризація практик впровадження соціальної відповідальності	10	0
Інший варіант відповіді:
- Право звертатися до вищих органів влади з пропозиціями щодо змін діючого законодавства	1
- Розробляти стратегії розвитку суспільства, регіону та міста	1

 
Рівень обізнаності із міжнародним стандартом із соціальної відповідальності ISO 26000.

Тільки кожна п’ята з опитаних організацій в тій чи іншій мірі знайомі з проектом міжнародного стандарту: 1 організація знайома із текстом проекту стандарту (дослідницька організація), 1 – знайома тільки в загальних рисах (організація споживачів). 6 організацій не знайомі з проектом стандарту, 2 – чули про такий стандарт, проте його принципи і суть не відомі (бізнес-організація та громадська організація). Рівень обізнаності із стандартом знаходиться на нижчому, ніж в середньому по вибірці дослідження.

Практично всі організації, які знайомі із проектом стандарту або чули про нього дізналися про нього із засобів масової інформації (2), при спілкуванні з колегами (2), від Держспоживстандарту (1).

Жодна з опитаних організацій області не є підписантами Глобального договору ООН. Після отримання інформації про Глобальний договір ООН у опитаних представників органів державної влади в цілому рівень знань з питань соціальної відповідальності не змінився (сума відповідей „рівень знань практично не змінився” – 2 відповіді та „ні, не змінився” – 1 відповідь). 1 опитаний зазначив, що його рівень знань суттєво підвищився.

Джерела отримання інформації з питань соціальної відповідальності.

Найбільш поширеним джерелом отримання інформації з питань соціальної відповідальності для організацій Миколаївської області є участь у участі у тренінгах, семінарах, форумах, „круглих столах”. Це джерело інформації відмітили 100% опитаних. Для 90% опитаних найбільш поширеним джерелом отримання інформації є засоби масової інформації, в т.ч. Інтернет - ресурси. Організацій. Із спеціальної літератури отримують інформацію 6 опитаних організацій. 2 опитаних також зазначили, що вони отримують інформацію від колег.

Достатність наявної інформації і потреба у проведенні тренінгів з питань соціальної відповідальності. Переважній більшості організацій області наявної інформації з питань соціальної інформації цілком вистачає (8 із 10). 2 організаціям (дослідницькій організації та громадській організації) не зовсім достатньо інформації з питань соціальної відповідальності.

Тим організаціям, яким не вистачає інформації, потрібна інформація з ІSO 26000 та питань мотивації бізнесу до участі у соціальних програмах розвитку.

4 опитаним організаціям області (бізнес-організація, орган державної влади, дослідницька та громадська організації) потрібні тренінги із соціальної відповідальності, 4 організаціям тренінги не потрібні, 2 (бізнес-організація та організація споживачів)- ще не визначилися.
Тематика цих тренінгів, переважно, стосується питань впровадження соціальної відповідальності та його впливу на розвиток організації і громади, питань мотивації бізнесу, стандартів соціальної відповідальності (ISO 26000), питання філантропії та фондів місцевих громад.

Переважна більшість опитаних (6 із 10) не готові заплатити за участь у тренінгах з цих питань; 1 організація (громадська організація) - готова, 3 організації не визначилась (бізнес-організації, організація споживачів).

Половина опитаних організацій (5 із 10) готові стати учасником тренінгів з ISO 26000 (бізнес організація, орган державної влади, громадська організація та дослідницька організація), 2 – не готові, 3 організації (бізнес організація, орган державної влади, організація споживачів) ще не визначилися.

Участь у розповсюдженні інформації із соціальної відповідальності.

Переважна більшість опитаних організацій (7 із 10) області беруть участь у розповсюджені інформації із соціальної відповідальності. Найбільш поширеним методом розповсюдження інформації для опитаних організацій області є організація і проведення різноманітних заходів: круглих столів, семінарів, презентацій та проведення (6), підготовка і публікація статей (5 відповідь) та висвітлення питань соціальної відповідальності в інтерв’ю (5 відповідей). Для меншої половини опитаних організацій поширює інформацію шляхом розповсюдженням прес-релізів (4 відповідей), проведенням прес-конференцій (3 відповідей), розміщенням інформації на сайті організації (3 відповідей), участю в заходах інших організацій (3 відповідей) та проведенням і оприлюдненням результатів дослідження (2 відповіді).

Введення курсу „Корпоративна соціальна відповідальність” у вищих навчальних закладах.

Практично всі опитані (7 із 10) вважають, що необхідно вводити курс „Корпоративна соціальна відповідальність” в якості навчальної дисципліни у ВНЗах, 2 – ще не визначилися (бізнес-організація та дослідницька організація), проти цього 1 організація (орган державної влади).

Оцінка розвитку соціальної відповідальності в регіоні. Майже половина опитаних організацій (4 із 10) оцінюють розвитку соціальної відповідальності в області на рівні „нижче середнього, 3 - як „середній”, 1 – „вище середнього” (орган державної влади), 1 (орган державної влади) - як „низький” та 1 (дослідницька організація)– як „дуже низький”.

Висновки і рекомендації.

Дослідження виявило достатньо розвинуті соціальні зв’язки між представниками всіх груп зацікавлених сторін, врахування їх інтересів при впровадженні політики/стратегії соціальної відповідальності. Та незважаючи на це, існують проблеми при взаємодії груп зацікавлених сторін, які спричиненні не тільки низкою проблем рівня соціально - економічного розвитку країни, а і проблемою мотивації до впровадження політики соціальної відповідальності та заохочення з боку держави тих, хто активно її впроваджує. Для вирішення цих проблем та надання нового поштовху впровадженню соціальної відповідальності необхідно побудувати діалог з усіма групами зацікавлених сторін в рамках створення комісії/ради при обласній державній адміністрації.

Незважаючи на той факт, що більшості опитаним організаціям цілком вистачає наявної інформації з питань соціальної відповідальності, необхідно продовжити практику проведення тренінгів з питань соціальної відповідальності, тим більше, що потреба в таких тренінгах існує і переважна більшість опитаних організацій отримує інформацію під час участі в тренінгах, форумах, семінарах та інших освітніх заходах. Тематика цих тренінгів повинна включати такі питання як: ІSO 26000, мотивація організацій до впровадження політики соціальної відповідальності, впливу соціальної відповідальності на розвиток організації і громади.